Коли ми їхали на елеватор в Вінницькій області, то радше очікували потрапити в музей, ніж на ефективне зерносховище. Перші склади цього ХПП ввели в експлуатацію ще в 40-х роках, — це вже явно не молодість і навіть не зрілість. Але під час розмови виявилося, що «Кублич Грейн» за класичним фасадом підлогових складів має ефективність сучасного елеватора і може прийняти 2 тис. т зерна за день. Elevatorist.com дізнавався про модернізацію підприємства компанії Region Grain Company, про труднощі роботи в умовах величезної південної конкуренції та про «золотий елеваторний фонд».
Про елеватор
Територія елеватора не маленька — цілих 18 га, де розташовані 20 підлогових складів. Більша частина з них все ж збудована пізніше, у 60-х роках. Загалом елеватор може зберегти 55 тис. т зерна.
За словами керівника Геннадія Чернієнка, останні десятиліття зерно тут не сушать, проте зерносушарки в робочому стані обов’язково зберігають. Загалом тут є три зерносушарки: дві працюють на газу, а третю в рамках останньої модернізації переобладнали на скраплений газ.
«За минулі роки сою при базі 12% вологості нам привозили з 7%, кукурудзу — з 10%. Ми вже змістилися в зону ризикованого землеробства, тому в нашому регіоні сушарка потрібна раз на 7-9 років», — розповідає директор.
Очищують зерно на шести барабанних сепараторах, а зберігають в підлогових складах з активною вентиляцією. Головний інженер Петро Джулинський каже, що коли в радянський час будувалися типові склади, то завжди мали цю опцію, але пізніше підприємства засипали вентиляційні канали, бо з ними незручно працювати. Склади з аерацією потребують більше людської праці, навантажувач туди не запустиш.
«Я таких багато випадків знаю, де позасипали. Думаю, це дуже велика помилка, тому що ми дуже виграємо завдяки цьому фактору. Взяти, наприклад, склад на 3200 т зерна, — це насип майже під галерею. Засипали його з температурою навколишнього середовища 33-35°. Як охолодити зерно? Це практично нереально. Треба його знову витягати на вулицю, продувати. А тут в складі маса лежить нерухомо, через неї проходить повітря й охолоджує її», — каже Петро Джулинський.
Головний інженер розповів, що кілька десятиліть тому на елеваторі зберігали партію пшениці Держспоживслужби впродовж трьох років. Завдяки активній вентиляції та морозному повітрю склад перетворився в прямому сенсі на холодильник на три роки поспіль.
«20 тис. т продовольчої пшениці, наскільки я пам’ятаю. Перша зиму була дуже холодна, тому зерно в складах ми заморозили до мінусової температури й не рухали його. Коли через 3 роки відвантажували, то температури вище 5° в зерновій масі не було», — згадує головний інженер.
І додає, що в ті часи хлібна інспекція щомісяця контролювала якість державних партій зерна: приїжджали інспектори, відбирали аналізи щупами, постійно робили аналізи.
«Самі розумієте, що таке державне зерно, — за нього головою відповідало керівництво підприємства. Але при відвантаженні ні один показник якості зерна не погіршився. Як прийняли, так і відправили», — каже Петро Джулинський.
Шкідники теж бояться холоду, тому не розвиваються в умовах близько нуля градусів і нижче. Це додаткова перевага активної вентиляції взимку.
Як розповідають на елеваторі, спочатку в компанії Region Grain Company були плани будувати на підприємстві металеві силоси. Проте після того, як попрацювали кілька сезонів, стало зрозуміло, що наявних складів на 55 тис. т повністю вистачає для роботи.
Подробиці дивіться за посиланням
